Заснований 2003 року групою лікарів та психологів, Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я (з 2016 - БО “Український інститут політики громадського здоров`я” (УІПГЗ) від самого початку фокусував свою діяльність на впровадженні сучасних підходів у сфері громадського здоров'я, насамперед профілактики ВІЛ/СНІД та наркоманії, а також лікування та реабілітації наркозалежних, у тому числі й тих, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Однією з найгостріших проблем громадського здоров’я була і залишається епідемія ВІЛ/СНІД, темп поширення якої в Україні є одним з найвищих у світі. Оскільки епідемія ВІЛ/СНІД в Україні розвивалася переважно за рахунок ризикованої поведінки споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), суттєво вплинути на епідемію можна було лише запровадивши в Україні замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) як науково обґрунтований сучасний метод лікування залежності від опіатів. Здавалося, це завдання занадто складне для громадських організацій. На перешкоді стояли традиції, ментальність, застарілі пострадянські уявлення про наркотичну залежність, її профілактику та лікування. Але засновники УІПГЗ, серед яких – Почесний Голова правління, доктор медичних наук, лікар-психіатр С. В. Дворяк, вважали, що методи, які застосовують розвинуті країни, мають спрацювати і в Україні.

Першим проектом УІПГЗ стало створення у 2005 р. Національного ресурсного центру з замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) (в рамках гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією через МФ «Відродження»). З того часу протягом 7 років УІПГЗ здійснював організаційно-методичний супровід впровадження, а пізніше – розширення ЗПТ в Україні у співпраці з партнерами – МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», Всеукраїнською Мережею ЛЖВ, Коаліцією ВІЛ-сервісних організацій, UNODC, UNADIS та іншими.

За період з 2005 по 2011 роки, за технічної підтримки УІПГЗ, вдалося досягнути значних результатів у розвитку програми замісної терапії в Україні: кількість лікувальних установ, де надають ЗПТ, у 2011 досягла 134, а кількість пацієнтів становила 6445 особи. Професійні мультидисциплінарні команди, що складалися з лікарів, медичних сестер та соціальних працівників цих закладів, пройшли підготовку щодо надання ЗПТ (140 команд, понад 1000 осіб) за програмою та методичними рекомендаціями, що були розроблені УІПГЗ та згодом затверджені МОЗ. Кінцевим результатом нашої діяльності та організаційним досягненням стало те, що з 2011 р. організаційно-методичний супровід ЗПТ здійснюється державою.  

За роки впровадження замісної терапії, УІПГЗ сформував якісну доказову базу щодо ефективності такого лікування в Україні. Оцінка ефективності терапії метадоном, вивчення прихильності до АРВ-лікування серед СІН, що отримують замісну терапію метадоном, та прихильності до лікування туберкульозу серед пацієнтів ЗПТ входять до переліку наукових проектів, що були успішно виконані нашою організацією.

З 2008 р. УІПГЗ починає пропагувати і розвивати в Україні ще один новий підхід - надання інтегрованих послуг для СІН з супутніми патологіями. Інтегрований підхід до надання медико-соціальних та психологічних послуг в рамках програм ЗПТ передбачє надання комплексних послуг СІН з подвійною/потрійною патологією (СІН/ВІЛ та СІН/ВІЛ/ТБ), що збільшувало прихильність цієї групи до лікування. Разом з партнерами (Бюро ВООЗ в Україні, МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», МБФ «Фонд Вільяма Дж. Клінтона», ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ») УІПГЗ вперше в Україні сформулював критерії та принципи інтегрованого підходу до надання послуг СІН. В результаті було створено перші 18 Центрів інтегрованої допомоги (ЦІД) у восьми областях України та АР Крим.

Згодом, у 2014 році УІПГЗ робить ще один крок для запровадження інноваційних підходів, спрямованих на покращання громадського здоров’я. Йдеться про пілотний проект, що вперше в Україні надав змогу сімейним лікарям та лікарям загальної практики призначати ЗПТ хворим, які цього потребують.

З 2010 року УІПГЗ спільно з Єльським університетом США розпочав співпрацю з Державною пенітенціарною службою України дослідженням розповсюдженості ВІЛ-інфекції, наркоспоживання та супутніх інфекційних захворювань і психічних розладів серед засуджених у в’язницях України (PRIDE І). Важливим результатом проекту стали рекомендації та визначення комплексу  необхідних втручань, які могли б змінити ситуацію на краще. Здобутки проекту були презентовані відповідним структурам ДПтСУ, але, на жаль, керівництво пенітенціарної служби не виявило зацікавленості у використанні отриманих даних. З 2016 року після реформи самої пенітенціарної служби та суттевих змін в її керівництві УІПГЗ спільно з Єльским Університетом США продовжують дослідження серед засуджених, міра покарання яких не передбачає ув’язнення, та починає реалізовувати проект MATLINK, спрямований на надання доступу до підтримуючої терапії агоністами опіатів (ПТАО) наркозалежним особам, що перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях. Цей проект є складовой частиною більш широкого проекту - міжнародного проекту PRIDE ІІ, що реалізується одночасно в кількох країнах колишньої СНД та передбачає комплекні дослідження та втручання в пенітенціарних системах кількох країн з метою профілактики ВІЛ/СНІДу та поширення доступу уразливих груп населення до медичних сервісів.

У лютому 2012 року за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» УІПГЗ брав участь у розробці Національної стратегії щодо наркотиків до 2020 року. Проблема обігу та споживання наркотиків і пов’язані з нею питання злочинності, захворюваності, порушень прав людини стояли на порядку денному в Україні з початку незалежності, тобто понад 20 років. Однак рамкового документа, що давав би стратегічне уявлення, яким чином держава має відповідати на всі ці виклики в країні, не було. Існувала низка законодавчих актів різного рівня, що не керувалися єдиним баченням та часто не відповідали національним інтересам, особливо в тій частині, що спрямована на захист здоров’я суспільства та прав людини. Виникла необхідність створити Національну Стратегію (НС), яка враховувала б найсучасніші погляди на проблему обігу та споживання наркотиків і забезпечувала б певний баланс між обмежувальними заходами, контролем (drug supply control) з одного боку, та заходами, спрямованими на скорочення попиту (drug demand control) – з іншого. Це завдання було реалізовано на замовлення Державної служби України з контролю за наркотиками (ДСКН) із залученням широкого кола зацікавлених сторін шляхом створення проекту НС та проведення серії регіональних та національного громадських обговорень. В результаті було прийнято новий документ, який створює підґрунтя для формування нового законодавства щодо обігу наркотиків, наближеного до європейських зразків, та дає можливість розвивати науково обґрунтовані заходи профілактики та лікування, зменшити злочинність та кількість порушень прав людини в суспільстві.

В Україні й досі існує висока потреба у розширенні доступу груп високого ризику до ефективних послуг профілактики ВІЛ-інфекції. Однією з причин такої ситуації є те, що ефективність інтервенцій, які впроваджуються для цільових груп, не вимірюється. Складається ситуація, коли збільшення кількості та обсягів програм профілактики не призводить до позитивних якісних змін. Протягом всього часу свого існування УІПГЗ ставив собі на меті бути джерелом наукових даних для вирішення проблем громадського здоров’я, сприяти впровадженню в Україні таких інтервенцій, які би мали під собою доказову базу. Тому для нас надзвичайно важливим є напрямок імплементаційних досліджень.

У період з 2009 по 2016 роки УІПГЗ провів низку досліджень, спрямованих на порівняння та вимір ефективності програм профілактики ВІЛ-інфекції серед груп підвищеного ризику. В нашому фокусі були дослідження моделей, спрямованих на  зниження ризику інфікування ВІЛ та підвищення прихильності до лікування серед СІН, серед ув’язнених та серед підлітків вулиці, а також серед осіб, хворих на туберкульоз. Результати таких досліджень дають можливість визначити моделі, що є результативними в українському контексті, та інформувати розробку ефективної стратегії профілактики та лікування  наркотичної залежності та ВІЛ-інфекції.

У 2012 р. за участі УІПГЗ створено Євразійської професійної асоціації адиктивної медицини (ЄПААМ), до роботи якої продовжує активно долучатися Інститут. Діяльність ЄПААМ спрямована на забезпечення професіоналів-адиктологів, а також представників урядів, фахівців у сфері охорони здоров'я Східної Європи та Центральної Азії доступом до наукових даних і актуальних знань у галузі профілактики та лікування залежностей і ВІЛ-інфекції. Доступ до цієї інформації дозволить, зокрема, вдосконалити надання профілактичних послуг і лікування для СІН, що може привести до зменшення темпів розвитку епідемії ВІЛ / СНІД в країнах Східної Європи та Центральної Азії - там, де епідемія ВІЛ-інфекції далі набирає обертів.

У 2016 році представники УІПГЗ увійшли до складу міжвідомчої робочої групи Міністерства охорони здоров’я України з питань замісної підтримувальної терапії, основні завдання якої - розробка та надання пропозицій до МОЗ України щодо реалізації державної політики у сфері впровадження ЗПТ в Україні, а саме пріоритетних напрямків розвитку; удосконалення нормативно-правової бази з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я, впровадження ЗПТ в Україні та приведення її у відповідність до міжнародних норм та кращих світових практик з урахуванням потреб пацієнтів, а також визначення шляхів забезпечення сталості програми ЗПТ в умовах поступового скорочення донорської підтримки та вирішення актуальних питань, що виникають при реалізації програми ЗПТ.