Stuikyte R., Varentsov I., Malikov N., Dvoriak S., Filippovych M., Latypov A., Kralko A., Latco A., Cook C. Sustainability of opioid agonist therapy programmes in Belarus, the Republic of Moldova, Tajikistan and Ukraine in the context of transition from Global Fund support during 2020–2023. Harm Reduction Journal, 2024 Oct (EN)

Більшість національних програм ПТАО у Східній Європі та Центральній Азії перебувають на критичному етапі через зменшення підтримки з боку Глобального фонду та інших міжнародних організацій, що фінансують програми протидії ВІЛ. Тому на цьому етапі важливо своєчасно визначити стан, тенденції, можливості та фактори ризику для стійкості програм ПТАО.

Представлене у статті дослідження оцінювало прогрес розвитку ПТАО у Білорусі, Республіці Молдова, Таджикистані та Україні. У кожній країні було проведено порівняльний аналіз з використанням якісних методів та двома точками даних у 2020 та 2022–2023 роках. Загалом було розглянуто та використано 363 джерела, проведено 83 інтерв’ю з ключовими інформантами та 13 фокус-груп з клієнтами, використовуючи єдину методологію та визначену структуру за трьома напрямками: «Політика та управління» «Фінанси та ресурси» та «Послуги».

Усі чотири країни внесли покращення, щоб підвищити стійкість ПТАО, хоча їхні результати відрізнялися. У 2022 році Україна мала значний ступінь стійкості, за нею йшли Білорусь і Молдова з помірним ступенем, тоді як стійкість Таджикистану мала ризики від помірного до високого. Жодна країна не досягла високого рівня стійкості ПТАО за жодним з трьох основних вимірів.

Однак у Білорусі, Молдові та Україні було повідомлено про високий ступінь стабільності принаймні для одного показника з наступних: «Препарати», «Фінансові ресурси», «Доказова база та інформаційні системи», «Доступність послуг» або «Якість та інтегрованість послуг». У середньому найбільше покращення між 2020 і 2022 роками спостерігалося для показників «Наявність та охоплення», «Фінансові ресурси», «Якість та інтегрованість послуг» і «Доступність послуг». Найвищі ризики в країнах, зокрема в Білорусі та Таджикистані, були зафіксовані для показника «Наявність та охоплення». Найменший прогрес або навіть спад був виявлений у «Людських ресурсах».

Автори зазначають, що Україна продовжує прогресувати, незважаючи на економічний спад і вторгнення Росії. Проте життєздатні рішення для сталості ПТАО у зонах військового конфлікту здаються малоймовірними.

Загалом стабільність ПТАО у чотирьох проаналізованих країнах залишається під загрозою, незважаючи на прогрес у кожній з них. У плануванні переходу науковці рекомендують приділяти більше уваги нефінансовим аспектам стійкості ПТАО та здійснювати більш масштабну фінансову та управлінську трансформацію лікування наркозалежності разом із реформами політики щодо наркотиків.