Інтерв’ю з головним дослідником УІПГЗ Сергієм Дворяком на сайті світової дослідницької мережі HIV Prevention Trials Network у рубриці "Діалоги" (переклад з англійської)
Сергій Дворяк
Сергій Дворяк, лікар, доктор медичних наук, є членом протокольної групи дослідження HPTN 074, а також головним дослідником Українського інституту політики громадського здоров'я (УІПГЗ). Він також є виконавчим директором Євразійської професійної асоціації аддиктивної медицини (ЄПААМ). Крім того, д-р Дворяк є консультантом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Управління ООН з наркотиків та злочинності (UNODC). Він має понад 70 публікацій у рецензованих журналах з питань лікування наркозалежності та громадського здоров'я. У 2011 та 2014 роках д-р Дворяк був обраний членом правління Міжнародної асоціації боротьби зі СНІДом (IAS) від Європейсько регіону.
Як Ви вперше долучилися до HPTN?
Я дізнався про HPTN від Дейва Мецгера, у 2003 році під час зустрічі ВООЗ у Бангкоку. Я зрозумів, що Мережа може бути надзвичайно корисною для моєї країни, у якій епідемія ВІЛ зростає найшвидше в Європі через вживання наркотиків ін’єкційно. Набагато пізніше, у 2012 році, я та член протокольної групи HPTN 074 Боб Бус добре попрацювали над збором даних і зарекомендували УІПГЗ як кращого партнера для роботи з HPTN на підтримку дослідження HPTN 074.
Що Ви вважаєте найбільш складними у своїй роботі на підтримку HPTN?
Для HPTN 074 нам довелося тісно співпрацювати з державною лабораторією та державною клінікою. Це було складно через строгі нормативні правила, недостатню гнучкість та відсутність мотивації до участі у дослідженні. Крім того, ми зіткнулися з серйозною проблемою у національній системі охорони здоров'я. Перед початком антиретровірусної терапії (АРТ) пацієнтам доводилося проходити низку тестувань і платити за них з власних кишень. Хоч лікування було безкоштовним, але тестування – ні. Це для багатьох було перешкодою, щоб почати АРТ. Зрештою, ми вирішили цю проблему, але це був неприємний досвід.
Що, на Вашу думку, зміниться щодо профілактики ВІЛ протягом наступних п'яти років?
В Україні все ще існує великий розрив між кількістю людей, які живуть з ВІЛ, та тими, хто приймає АРТ. Оскільки лікування ВІЛ-інфекції є найкращим способом запобігти зараженню ВІЛ, потрібно працювати ще більше над тим, щоб люди, які потребують АРТ, мали доступ до неї. Раніше лише лікарі-спеціалісти з ВІЛ могли призначати та контролювати прийом АРТ. Виходом з ситуації було зменшити поріг доступу до АРТ, надавши сімейним лікарям можливість призначати АРТ. Я думаю, що такий же підхід буде застосований і до замісної підтримувальної терапії метадоном (ЗПТ), оскільки збільшення кількості сучасних схем буде корисним при застосування АРТ.
Що б Ви хотіли, щоб інші люди знали про вашу роботу?
Я був би щасливим, якщо інші люди дізнаються, що головною метою нашої роботи, як у рамках HPTN, так і інших проектів, – є створення дослідницької інфраструктури для важливих наукових досліджень у нашій країні, та переконати національних політиків у тому, що наука має бути частиною кожного рішення, яке стосується проблем громадського здоров'я. Дуже важливо знати, що дослідження слід проводити регулярно. Чим більше організацій візьмуть участь у дослідженнях, тим більше корисних даних ми отримаємо – і більш обґрунтовані рішення будуть ухвалені.
Що було б цікаво дізнатися про Вас?
Я навчався і кілька років працював психоаналітиком.
Чим Ви займаєтеся, коли не працюєте?
Я слухаю багато музики та проводжу час із своїми онуками. Я також люблю читати класичні романи, журналістику та публіцистичну літературу. Також я люблю подорожувати, відвідувати гарні ботанічні сади та зустрічатися зі старими друзями у затишних ресторанах.